Колись в цьому ідилічному тихому сосновому лісі лунали залпи і звуки німецької мови. Найодіозніша фігура XX століття, Адольф Гітлер, вважав «Вервольф», збудований на Україні під Вінницею, у восьми від неї кілометрах, своєю улюбленішою ставкою.
Зараз «Вервольф» виглядає як камені, що вивернули з-під землі, розкидані серед красивого соснового лісу. А як ультрамодерний житловий і оборонний комплекс ставу проіснувала зовсім недовго. Вона майже вмить була збудована Гітлером в бреду і маніях війни, щоб бути знищеною всього через два роки.
Почалося будівництво у вересні 1941 р., а вже в квітні 1942-го було закінчено. І 4 000 радянських військовополонених, що будували комплекс, і 227 євреїв з сусіднього села Стріжавка, зайнятих на внутрішніх обробних роботах, було розстріляно. Все-таки ставка самого фюрера, об'єкт надсекретний. Нібито випадково загинули і всі німецькі інженери, що брали участь в проекті, - по дорозі назад в Німеччину несподівано в повітрі вибухнув літак.
А коли в березні 1944 року знадобилося залишити Вінницю і ставку, були знищені всі надземні будови, а в підземний бункер підірвані входи. Дослідники припускають, що внутрішній устрій підземного притулку від вибухів не дуже постраждав, але доступ до нього опинився закритий надійно. Таємниця німецького командування залишилася під землею. Зрозуміло, були знищені і всі плани ставки.
І з цієї миті починається історія припущень і припущень, пов'язаних із знаменитою ставкою. Чутка приписує їй багатокілометрові простори. Найсміливіші запевняють, що в ставці було 7 поверхів, 6 з них йшли під землю. І звичайно ж, велика спокуса припустити, що, спішно ретируючись, головнокомандуючий не встиг вивезти цінності, які він зберігав в своїй улюбленій ставці. Розуми місцевих жителів і не тільки розбурхувала можливість того, що під сосновим гаєм є як мінімум янтарні кімнати і шедеври світового мистецтва.
Проте напевно відоме тільки наступне. На території ставки знаходилося 81 одна наземна будова. Це були затишні дерев'яні будиночки для вищого офіцерського складу, банячи, басейн, їдальня, телефонна станція. На березі Південного Буга була збудована водонапірна вежа, а в північній частині лісу - електростанція. Приміщення були забезпечені системою кондиціонування, каналізацією з новітньою для того часу системою очищення стоків. Телефонний кабель сполучав ставку з Берліном.
Що ж до підземних бункерів, то про них як і раніше напевно нічого не відомо. За однією з версій, ніяких підземних споруд Гітлер взагалі не будував, а просто скористався невеликими бункерами, побудованими радянським керівництвом ще в 1938 році. І ніяких скарбів або янтарних кімнат там ніколи не було. І у будь-якому випадку, якщо і були якісь предмети, що можуть зараз скласти музейну цінність, перед відступом німцями все було знищено. Існує стенограма наказу Гітлера «Все спалити!» у Вінницькій ставці.
Дослідники і ентузіасти з народу активно обговорюють і питання про те, чому саме Вінницю вибрав фюрер для своєї ставки, і є декілька версій, романтичних і містичних. Але швидше за все, Вінниця просто була важливим військовим об'єктом. У 1938 році під Вінницею, в Калинівці, був збудований великий військовий аеропорт. Він повинен був допомогти здійснити обіцяну Радянським Союзом Чехословакії бойову допомогу, а рейси літаків з Каліновського аеропорту проходили над такою важливою для Гітлера Румунією. Ясно, що Вінниця була для Гітлера зовсім небайдужа. І докладний план будівництва ставки під Вінницею був готовий задовго до початку війни з Союзом, ще в 1940 році.
Існує і ще одна легенда, пов'язана з гітлерівською ставкою. Нібито, вибираючи і місце для будівництва, і матеріали, Гітлер жорстоко прорахувався. Камені, виявляється, містили дуже велику концентрацію радіоактивних елементів, а в земній корі прямо під самою ставкою є розлом, з якого проникає радон і накопичується прямо в бункері. І можливо, говорять прихильники цієї версії, саме перебування в «Вервольфе» стало причиною променевої хвороби Гітлера.
